image

Керуючий справами УПЦ, виходець із Закарпаття, митрополит Антоній - про актуалії

Керуючий справами Української Православної Церкви, виходець із закарпатського Чумалева, Митрополит Антоній (Паканич) розповів про актуальні події в невеличкому інтерв'ю. Митрополиту Антонію 25-го серпня виповнюється 50 років.

-         Зовсім нещодавно ми згадували події 988 року, коли святий рівноапостольний київський князь Володимир хрестив давньоруську державу. А чи дійсно вибір східного християнства князем більш, ніж тисячу років тому, був свідомим вибором віри, а не обранням кращого союзника?

-         Дійсно, Візантійська імперія в ті часи була найміцнішою державою світу, що не могло не позначитися на виборі Володимиром Великим союзника. Союзника, але не віри. Нестор Літописець, прославлений в Православній Церкві в лиці преподобних, залишив нам згадку про те, що до Києва з пропозиціями прийняти свою віру приїхали посланці з іудейського Хазарського каганату, західні християни з Рима, волзькі булгари, які сповідували іслам, та представники візантійського імператора. Після цього руські посланці поїхали на богослужіння до представників всіх чотирьох віросповідань; коли ж вони повернулися з Константинополя, вони в захваті повідомили князю, що не розуміли, де знаходилися – на небі чи на землі. Перший Митрополит Київський-русич Іларіон пояснював мотиви вибору конфесії великою вірою та богобоязкістю візантійців. Тобто, обираючи з-поміж релігій, Володимир Великий робив акцент саме на духовних, а не на політичних аспектах.

 

-         Вже багато років доброю традицією Української Православної Церкви є проведення Хресної ходи на згадку цих подій. Чим відзначилася цьогорічна хода?

-         Цього року, 27 липня вірні Української Православної Церкви пройшли Хресною ходою від пам’ятника святому рівноапостольному князю Володимиру до Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври. На Володимирській гірці Його Блаженство очолив святковий молебень, після чого звернувся до пастви з архієрейським словом. Під час ходи віруючих супроводжувалися одинадцять чудотворних ікон з усієї України і мощі святого рівноапостольного князя Володимира. Цього, як і минулого року, хода зібрала величезну кількість вірян з усієї країни – 100 тисяч православних християн з України, Білорусі, Молдови, Румунії молилися за мир в нашій Богом береженій державі.

 

-         Не секрет, що зараз УПЦ стикається з певними викликами. Чого лише вартують нещодавні дискусії навколо низки суперечливих законопроектів, які мають регулювати релігійну сферу. Якими мають бути кроки у відповідь з боку Церкви?

-         Для нас, православних християн, найкращим та єдино можливим сценарієм будь-яких дій є євангельські істини, що залишив нам Господь, та приклад їхнього виконання людьми святого життя. Небесним покровителем Закарпаття шануємо ми першого святого цієї землі  преподобного Олексія Карпаторуського. Його життя може служити для нас справжнім прикладом випробувань та духовної моці. Спочатку австро-угорська, а пізніше радянська влада, чинила перепони місіонерській діяльності священика, неодноразово заарештовувала його. Сповідницьке життя закарпатського святого дає нам приклад того, що ми, православні християни, мусимо незалежно від життєвих та політичних обставин сповідувати нашу святу віру, не відступати від Церкви та продовжувати жити християнським життям.

Саме тому події довкола Української Православної Церкви, тиск на неї з боку деяких радикальних організацій, а подекуди й державних діячів не змусять нас відмовитися від нашої найголовнішої цінності – служіння Христу.

 

-         Незважаючи на таку позицію більшості ієрархів УПЦ, на її бік продовжують лунати закиди в політизованості та антиукраїнській діяльності.

-         Наш предстоятель, Митрополит Київський і всієї України Онуфрій, неодноразово зазначав, що Церква знаходиться поза політикою, вона є над нею. Тільки за такої умови ми зможемо виконувати свою миротворчу місію, слідуючи словам нашого Спасителя «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться». В нашій Церкві не тільки віряни, а й священики та навіть архієреї дотримуються різних політичних ідеологій, голосують за різні політичні сили, мають різні погляди на політичні події. Але всіх нас об’єднує впевненість в тому, що радикальними закликами та агресією змінити ситуацію на краще неможливо.

Щодо звинувачень в тому, що ми антиукраїнські, я можу сказати лише, що християнське розуміння патріотизму кардинально відрізняється від того, що під ним розуміють люди, які намагаються за рахунок ризикованої політичної риторики підняти свої рейтинги. Життя кожної людини є великою цінністю для нашої Церкви; це неодноразово доводив наш Предстоятель, зокрема, коли під час цьогорічної Хресної ходи разом з учасниками ходи молився за упокій наших співвітчизників, що загинули на Майдані під час трагічних подій лютого 2014 року. Наша Церква не словами, а справами та молитвою підтверджує свою патріотичну позицію.

Ми, як ніхто інший, розуміємо масштаби тієї страшної біди, що трапилася з нашою країною, і саме ми беремо на себе відповідальність за духовну опіку всіх постраждалих від цього конфлікту по обидва його боки.

 

-         Як оцінює події в Україні православна спільнота світу? Чи має Українська Церква підтримку від інших Помісних Церков?

-         В складні часи завжди дуже добре видно справжню підтримку. І наша свята Церква відчуває її від всіх без виключення Помісних Церков протягом останніх трьох років. Нещодавно в Київ приїздили делегації Антіохійської, Єрусалимської, Болгарської, Кіпрської, Елладської та Польської Православних Церков. У спільній молитві ми засвідчили нашу єдність в Христі. Окрім того, представники всесвітньої православної родини вчергове запевнили нас у своїй готовності підтримувати Українську Православну Церкву як єдину канонічну церковну організацію на території України. 

  • Про нас

    Prozak - Інформаційний антидепресант

    Редактор сайту - Костянтин Шевченко

    Тел.: +38 095 308 8778

    Ужгород, вул. Белінського, 24

    mail.prozak@gmail.com